Церква збудована в 1764 році на кошти князя Станіслава Любомирського. Дерев’яна, на кам’яному фундаменті. Через століття на кошти прихожан до неї прибудували трьохярусну дзвіницю, а 1885 році пофарбували й установили іконостас. Церкві на той час належало понад 50 десятин землі. Тогочасний притч Свято – Троїцької церкви складався зі священика та псаломщика. Оскільки будинки й господарські будівлі притчу згоріли під час пожежі 29 квітня 1880 року, на їх місці звели нові. Згаданої пори у Горбакові налічувалося 100 дворів, де мешкали 810 жителів. З часом кількість парафіян зростала: у 1902 році нараховувалося вже 1260. Свято – Троїцька церква збудована в класичному стилі, як і інші – вівтарем на схід, у бік світла. Храм Божий за своїм виглядом відрізняється від звичайних будівель.

Церква побудована у вигляді довгого корабля, це означає, що храм за образом Ноєвого ковчега, веде нас по морю життя до тихої пристані у Царстві небесному. Будівля храму завершена вгорі куполом, який символізує собою небо. А купол закінчується вгорі главою, на якій стоїть Хрест на славу глави Церкви – Ісуса Христа. Церква має три глави – на честь трьох Лиць Святої Трійці. Над входом у храм – трьохярусна дзвіниця, на якій висять дзвони ( 4 малих і 2 великих). Перші дзвони було вилито коштом прихожан у 1899році. Під час Другої світової війни, коли церковні дзвони хотіли переплавити, люди таємно, на свій страх і ризик, сховали дзвони (втопили в Горині), а по війні знову дістали їх. При храмі діяла церковно- приходська школа, в якій навчалося майже 20 учнів заможних селян. У школі було 3 класи.